Заклав князь Святополк Ізяславич у 1108 p. Освячення, вірогідно, відбулося у 1114 р. Це був характерний для Київської Русі хрещатобаневий, чотиристовпний, з трьома апсидами і нартексом храм. Інтер'єри були розкішно оздоблені фресками і мозаїками Тільки невеличка частина їх уціліла й зберігається в музеях України і Росії. Значних перебудов храм зазнав наприкінці XVII -на початку XVIII ст. та в середині XVIII ст. В результаті проведення реставраційно-відбудовних робіт храм постав у розкішних барокових шатах. За архітектурно-мистецьким вирішенням собор на той час був одним з найдосконаліших витворів архітектури українського бароко. Після перенесення української столиці з Харкова до Києва подальша доля храму складалася трагічно. У 1935 р. його розібрали. За кресленнями та іконографічними матеріалами наприкінці XX ст. храм відбудовано у барокових формах.