Найбільший в усій імперії (третій, встановлений у Києві) пам‘ятник Олександру ІІ був урочисто відкритий та освячений на офіційній Царській площі (нині - Європейська площа) у центрі міста.
Ідея італьського скульптора Етторе Ксименеса (саме його проект переміг на міжнародному конкурсі) був чарівно втілений у бронзі та граніті. 200 тисяч рублів зібрала Росія для цього пам’ятника. У 1911 році країна святкувала півстолітній ювілей формального звільнення селян по Великій Реформі. Пам’ятник відображав цей факт. Багатофігурний твір мав три п‘єдестали. На центральному бронзова фігура імператора. Він стояв, накинувши на плечі мантію, однією рукою спираючись на невисокий фотель. Нижче знаходився прекрасний барельєф: селяни, що дякували царя за звільнення від кріпосницької залежності. Центральний п‘єдестал був прикрашений гербом Російської імперії - двоголовим орлом, та лаконічним написом: "Царю-Визволителю - вдячливий Південно-Західний край. 1911 рік". До бічних п‘єдесталів були приставлені скульптурні композиції з фігурами Милосердя та Правосуддя. Всі три п’єдестали були об’єднані широким фронтоном з барельєфами, що зображали деякі моменти з життя та державної діяльності монарха. Кам‘яні частини п‘єдесталу були виконані з рожевого граніту, сходинки, що вели до постаменту, - з сірого. На бічних виступах сходинок встановили бронзові царські корони.
Отже, 30 серпня 1911 року в присутності Миколи ІІ, прем‘єр-міністра П. А. Столипіна, обер-прокурора Св. Синода Саблера, шефа жандармів Курлова, міністра освіти Кассо, сина та спадкоємця болгарського царя Фердинанда та цілого ряду інших сановників, представників Австро-Угорського, бельгійського, британського, германського, грецького, датського, італійського, персидського, португальського, французького, шведського та швейцарського консульств, при величезному скупченні вірнопідданого народу з пам‘ятника скинули покривало.
Після встановлення пролетарської влади у Києві були скинуті всі металеві частини пам‘ятника. Бронзовий п‘єдестал до середини тридцятих років використовували як декоративний вхід до Пролетарського , пізніше - Піонерського саду.