тарифы на электроэнергию расчет пенсии отдых в Украине Архив документов и фотографий Етар   на главную

Чи запровадять все ж в Україні обов‘язкову вакцинацію від коронавірусу

Уряд не планує запроваджувати обов'язкову вакцинацію від коронавірусу в Україні, але може бути ухвалено рішення про обов'язкову вакцинацію колективів навчальних закладів. Адже саме вакцинація є єдиним способом, щоб побороти пандемію та її наслідки. Про це прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив на пресконференції 14 вересня. "Ми не плануємо вводити обов'язкову вакцинацію. Це, по-перше, заборонено в нашій країні. Але ми, звичайно, будемо мотивувати людей для того, щоб вони вакцинувалися. Але можемо ввести обов'язок бути вакцинованими для колективів навчальних закладів...Є багато прикладів, коли батьківські колективи самі беруть ініціативу в свої руки і запитують директорів шкіл, який відсоток вчителів провакцинований, вони непокояться про здоров'я своїх дітей", - заявив голова уряду. Також Денис Шмигаль заявив, що постанова уряду щодо нових карантинних норм буде опублікована сьогодні. "Постанова буде опублікована, очевидно, сьогодні", - сказав очільник уряду. Нагадаємо, в Україні в 2022 році може, імовірно, може бути ревакцинація проти коронавірусу. Наразі до цього готуються всі країни.

В уряді пояснили, як працюватиме громадський транспорт під час посиленого карантину

В Україні не планують закривати громадський транспорт у випадку впровадження локдауну. Однак для водіїв і працівників транспорту буде встановлена вимога обов'язкової вакцинації, а для пасажирів - маскового режиму. Про це розповів прем'єр-міністр України Денис Шмигаль 14 вересня під час пресконференції. "Щодо транспорту, звичайно ми будемо ставити вимогу - вакцинація водіїв і працівників транспорту. Тобто тут підхід буде до всіх справедливий і однаковий. Колективи мають бути вакциновані. В "жовтій" зоні - мінімум одна доза (вакцини. - Ред.), в "червоній" зоні - мінімум дві дози вакцини", - заявив Шмигаль. За його словами, стосовно пасажирів буде зберігатися масковий режим та соціальна дистанція. Ідею впровадження COVID-сертифікатів для проїзду в транспорті прем'єр вважає недоцільною. "Звичайно, в громадському транспорті вимагати сертифікати - це недоцільно. Як в метро можна вимагати у пасажирів, яких іде великий потік в годину пік. Тому масковий режим і вакцинація працівників громадського транспорту. Це ті вимоги, які будуть обов'язковими", - зазначив він. Український прем'єр наголосив, що наразі закривати транспорт в Україні не планують, так само, як не збираються впроваджувати жорсткий карантин, який міг би зашкодити економіці держави. "Я ще раз повторюю, наша мета - захистити людей. При цьому не втручаючись в економіку, не роблячи жорсткого локдауну. Адаптивний карантин залишається адаптивним, як він і був. Тобто основні параметри адаптивного карантину в постанові лишаються, вони будуть діяти. Але він буде полегшений для тих колективів, які пройдуть курси вакцинації", - додав урядовець. Нагадаємо, Україну можуть перевести до "жовтої" зони карантину, а відтак посилити обмеження, вже, найімовірніше, цього тижня. Для цього має відбутися засідання Державної комісії з питань ТЕБ та НС.

Стало відомо, де в Україні найбільше зросли ціни на житло

Темпи зростання цін на нерухомість у восьми областях України перевищують ставки дохідності цінних паперів та банківських депозитів.  Про це повідомляє група компаній «Увекон» з посиланням на власне дослідження «Інвестиційна привабливість житлової нерухомості в регіонах України». Зазначається, що інвестиційно привабливими є ті регіони, де темпи зростання вартості житла перевищують дохідність від альтернативних інвестицій: відсотків прибутку ОВДП та банківських депозитів. Так, за підсумками перших 7 місяців 2021 року десять регіонів були інвестиційно привабливими для вкладання коштів у первинний ринок житла. Це Хмельницька, Дніпропетровська, Херсонська, Донецька, Київська, Полтавська, Львівська, Луганська, Волинська та Черкаська області. Від початку року житло на первинному ринку найбільше подорожчало у Хмельницькій та Дніпропетровській областях – на 17,9% та 17% відповідно. Також суттєве зростання спостерігається в Херсонській (16,2%), Донецькій (15,7%) та Київській (14,7%) областях. Найменше від початку року житло подорожчало в Івано-Франківській та Закарпатській областях – на 0,2% та 1,3% відповідно. Серед обласних центрів найбільше ціни на нерухомість від початку 2021 року злетіли в Києві – там зростання склало 24,8%. В трійці лідерів зі подорожчання житла Хмельницький (19,1%) та Дніпро (17,9%). Найменше за рік нерухомість подорожчала в Ужгороді, Сєвєродонецьку (тимчасово центр Луганської області) та Краматорську (тимчасово центр Донецької області) – на 1,2%, 1,4% та 1,5% відповідно. За результатами 2020 року найбільш інвестиційно привабливими для вкладання коштів у первинний ринок житла були Вінницька область, де ціни на первинному ринку житла в доларовому еквіваленті зросли за рік на 25,5%, Хмельницька область, де зростання склало на 14,9%, та Закарпатська область, де вартість нерухомості на первинному ринку в доларах зросла на 13,4%. Водночас, серед обласних центрів показники інвестиційної привабливості первинного ринку дещо відрізняються. У Вінниці зростання цін в доларовому еквіваленті за підсумками 2020 року становило 26,6%, у Хмельницькому - 16,9%, Луцьку - 15,1%. Також привабливим для інвестицій минулого року було житло в Києві (зростання вартості склало 14,8%), Черкасах (11,8%), Сумах (11,8%), Рівному (10,7%) та Херсоні (10,3%). Зростання цін на первинне житло у Сумській області (10%), Миколаєві (9,9%) та Ужгороді (8,8%) дорівнювало дохідності від альтернативних інвестицій: були нижчими від дохідності ОВДП на первинному ринку номінованих у гривні (дохідність 10,2%), але вищими за середні процентні ставки банків за строковими депозитами для фізичних осіб, які становили 8,7%. Темпи зростання цін квартир в інших регіонах були нижчими за дохідність від цінних паперів та депозитів. На вторинному ринку житлової нерухомості, як свідчать результати дослідження, найбільш інвестиційно привабливими областями України у 2020 році були Хмельницька (зростання цін в доларовому еквіваленті склало 18%), Чернігівська (15,3%) та Дніпропетровська (14,7%) області, а також міста Хмельницький (19%), Чернігів (16,2%) та Суми (15,9%). За останні 3 роки інвестиційна привабливість житла базувалась на кількох чинниках, серед яких обмеженні фінансові можливості левової частки населення, низька довіра до державних цінних паперів, зниження ставок дохідності ОВДП та банківських депозитів, а також інфляція та стрімке зростання споживчих цін на товари та послуги. Таку думку висловив генеральний директор «Увекон» Володимир Шалаєв. За його словами, понад три чверті інвесторів у нерухомість обирають для вкладення житло на первинному ринку, переважно на початкових стадіях будівництва, коли його вартість на 15-20% нижча за вартість аналогічного об’єкту на вторинному ринку, з надією отримати прибуток в 30-40% у гривні за період будівництва житла. Фахівець відзначив, що ставки за банківськими депозитами терміном на 12 місяців в період з 2018 року по липень 2021 року в гривні знизилися в середньому з 14,9% до 7,5%, а в доларах - з 2,9% до 0,8%. Натомість за вказаний період вартість житла на первинному ринку в доларовому еквіваленті в найбільш інвестиційно привабливих регіонах зросла щонайменше на 15%.  Приміром, у Києві зростання цін на первинному ринку від 2018 року становить 44,6% в доларах, а в Київські області - на 40,9%. На вторинному ринку житла подорожчання квартир в Києві становить 34,8%, а в Київській області - 35,1%. «Вочевидь, ринок житла для багатьох громадян-інвесторів був і є найбільш привабливим і фактично безальтернативним для збереження та примноження наявних статків”, - пояснює Володимир Шалаєв. Водночас, в останні 2-3 місяці простежується поступова тенденція до гальмування темпів зростання вартості житла. Тож впродовж 2022 року цінові коливання в доларовому еквіваленті, як на первинному, так і вторинному ринках щомісяця не перевищуватимуть 0,5-1,5%. «За всіма ознаками та за умов збереження відносної економічної стабільності, у 2022 році ми спостерігатимемо відносну цінову стабільність майже в усіх сегментах житлової нерухомості», - підсумував фахівець.

Рекорди українських аграріїв: яким буде врожай-2021 та чи зміняться ціни в магазинах

Хоча в Україні досі тривають осінні польові роботи, аналітики аграрного сектору та урядовці вже звітують про рекордний врожай цього сезону. Щоправда, про найбільші за всю історію валові збори зернових та олійних культур почали говорити ще навесні. Цьогоріч спостерігаються і надвисокі ціни на сільськогосподарську продукцію на світових ринках. Для українських фермерів це добре, адже левова частка української аграрної продукції йде на експорт. Добре це і для держави: за результатами аграрного сезону продажі сільськогосподарської продукції закордон можуть перетнути позначку в 50% у загальній структурі українського експорту.
Аграрний джекпот: рекорди пшениці, ячменю та кукурудзи
2021 року український агросектор вже встановив низку рекордів як за рівнем урожайності, так і за валовим збором. Очікується, що, зважаючи на високі експортні ціни, рекордною буде і виручка. Принаймні, про це свідчать висновки експертів і попередні підсумки цьогорічного врожаю від Державної служби статистики. Пшениця. Обсяг виробництва пшениці станом на 1 серпня склав майже 22,6 млн тонн, що на 8,9% більше, аніж попереднього. Урожайність цього року – на рівні 4,4 тонни з гектару. Це на 17,3% більше, аніж було 2020-го.  «За попередніми оцінками, українські виробники отримають близько 32,7 млн т пшениці, що на 32% більше аналогічного показника попереднього року», - прогнозує аналітик «Українського клубу аграрного бізнесу» Світлана Литвин. Ячмінь. До кінця липня українські аграрії зібрали 7,9 млн тонн ячменю, і це на 18,1% більше, аніж було зібрано за аналогічний період минулого року. Урожайність ячменю склала 3,8 тонни з гектару, тобто на 19,5 % більша, аніж була торік. В «Українському клубі аграрного бізнесу» очікують, що врожай ячменю складе близько 10 млн т ячменю, тобто перевищить минулорічний показник на 33%. Це також буде історичним максимумом по збору цієї культури. Жито. Станом на 1 серпня було зібрано 247,7 тис. тонн, це на 5,9% менше, аніж було на аналогічну дату торік. Урожайність цьогоріч – на 1,2% менша, вона склала 3,3 тонни з гектару. Кукурудза. Хоча її збирання ще не завершено, за даними аналітиків цьогорічний врожай теж має бути рекордним. Фахівці «Українського клубу аграрного бізнесу» прогнозують, що цьогоріч українські виробники отримають близько 43 мільйонів тонн кукурудзи, що на 41% більше, аніж було торік. Соняшник. «Хоча збір даної культури ще не розпочався, однак в даній категорії також сміливо можна очікувати рекордних показників як по врожаю, так і врожайності», - прогнозує Світлана Литвин. Цукровий буряк. Врожай цьогоріч буде кращим, аніж минулого року. Таку думку висловив професор Київської школи економіки, експерт із земельних питань Олег Нів’євський. Однак, як відзначає фахівець, в Україні за останні десять років скоротилися площі посіву цукрового буряку, і така тенденція продовжується. Приміром, якщо в 2010-му році площа посіву становила 502,86 тис. га, то у 2019-му – лише 218,8 тис. га.  «Цукровий буряк не витримує конкуренцію з кукурудзою та пшеницею. Він не такий прибутковий, як зернові культури», - каже він. Аналітики пояснюють, що рекордний врожай, який буде зібраний аграріями цього року, пов’язаний зі сприятливими погодними умовами практично для всієї галузі рослинництва. Також на це вплинуло і збільшення посівних площ, насамперед зернових культур. «У нас в останні 20 років позитивна тенденція: врожай суттєво зростає. Чому? Фермери покращують технології виробництва, зростає ефективність менеджменту, оновлюється матеріально-технічна база, добре працює селекція, постачається насіння гарної якості», - пояснює Олег Нів’євський.
Чи слід аграріям очікувати рекордного прибутку
За словами фахівців, разом з рекордним врожаєм цьогоріч українським аграріям пощастило зі світовими цінами на аграрну продукцію – вони теж високі як ніколи. Це важливо для української економіки: сільськогосподарська продукція є основою експорту. Приміром, торік її частка у загальних обсягах українського експорту склала 45%, або ж 22,2 млрд доларів. «На початку вересня 2021 року спостерігається зростання цін на основні сільськогосподарські культури в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Пшениця виросла в ціні в середньому на 33%, кукурудза та соя – на 40%, соняшникова олія на 55%. Максимальний пік експортних цін прийшовся на зиму-весну 2021 року, після чого вони дещо знизились, однак зараз ціни знову почали рости», - пояснює Світлана Литвин. За її словами, ціни на аграрну продукцію в основному залежать від валового збору в основних країнах-експортерах та коливання попиту. Наразі через посуху в США, Канаді та Латинській Америці, зменшилися прогнози по врожаю, що своєю чергою скоротило прогноз пропозиції та призвело до зростання цін. Олег Нів’євський наводить низку інших факторів, які призвели до рекордних світових цін на сільськогосподарську продукцію. По-перше, цьогорічне зростання цін на енергетичні носії: газ, нафту та продуктів її переробки. Йдеться про дизельне паливо, яке широко використовується аграріями, та мінеральні добрива, основою собівартості яких є газ. По-друге, зростання популярності біопалива, для виробництва якого нерідко використовують кукурудзу чи інші зернові. Це збільшує попит на зернові, а отже зростають і ціни на аграрну продукцію.  По-третє, цьогоріч гарними темпами відновлюється попит Китаю, який є одним із ключових імпортерів української аграрної продукції. По-четверте, зіграв роль валютний фактор. Цьогоріч долар був відносно слабким, а це означає вищі ціни на сільськогосподарську продукцію. «Прогнозую, такі високі ціни будуть зберігатися до кінця поточного сезону, і наступного року вони теж будуть стабільно високими», - каже Олег Нів’євський. Однак, фахівці не беруться прогнозувати рекордний обсяг виручки від експорту сільськогосподарської продукції, хоча й зазначають, що в результаті зростання цін на світових ринках і значного валового збору Україна сформує значну експортну виручку. «Минулого року аграрна продукція склала близько 45% в загальній структурі експорту. Тобто, майже половина всієї виручки країни генерувалась сільським господарством. Цього року, враховуючи високі світові ціни, виручка від продажу аграрної продукції закордон може сягнути і 50% від усього експорту», – підкреслює Олег Нів’євський.
Що буде з цінами в магазинах
За словами експертів, попри очікування Мінагрополітики, українські споживачі ніяк не відчують рекордний врожай 2021 року – він не «зіб’є» ціни на продукти в супермаркетах.  «Україна – потужний гравець на світовому ринку та значну частку своєї продукції рослинництва експортує. Ціни на світових ринках зараз зростають, тому не варто розраховувати на зниження цін в Україні. Однак і значне зростання також навряд чи можливе. Пік цін на більшість груп товарів на світових ринках ми спостерігали взимку-восени поточного року, і це зростання вже відобразилося на роздрібних цінах», – каже Світлана Литвин. Погоджується з нею Олег Нів’євський. За його словами, індикативом для цін, за якими українські фермери продають трейдерам свою продукцію, є котирування на світових біржах, а вони, своєю чергою, визначаються співвідношенням попиту та пропозиції в світі. «Для фермерів це добре – вони отримують максимально можливий прибуток, продаючи в Україні товар за ціною, яка є на світових біржах мінус витрати на транспортування. А, приміром, для тваринницького комплексу це не дуже добре, адже зростають витрати на корми, які складають близько 75% у собівартості тваринництва. Разом з тим зростає і ціна на м’ясо в магазинах», – пояснює фахівець. За його словами, така ж ситуація і з продуктами переробки зернових, насамперед з олією – ціни на полицях українських магазинів падати не будуть. «96% олії, що виробляється в Україні, йде на експорт. Тому якщо світові ціни на олію зростають, внутрішні зростатимуть так само», – резюмує Олег Нів’євський.

Що буде з цінами на бензин та дизельне пальне найближчим часом

Експерти розповіли, на що варто чекати з цінами на бензин та дизельне пальне найближчим часом. Так, минулого тижня середні в Україні ціни на пальне майже не збільшилися, лише в окремих мережах експерти відзначили невелике підвищення. Головна причина - майже весь роздріб оперативно "відпрацював" рекомендації Кабміну за новими граничними цінами, які виявилися вищими за попередні. Переписували цінники тільки ті, хто не підвищив їх відразу після публікації розрахунків уряду. Середні в Україні ціни на бензин і дизпальне зросли на 3-5 коп./л, на автогаз не змінилися. У більшості областей ціни залишилися стабільними або підвищилися в межах 6 коп./л, але в окремих регіонах вони змінилися помітніше. Ньюсмейкером тижня стала Миколаївщина - тут дизель подорожчав на рекордні 17 коп./л, бензин на 12 коп./л. Ще в трьох областях бензин подорожчав на 8-10 коп./л, ДП - на 8-14 коп./л. У Києві дизпальне подорожчало на 16 коп./л, проте автогаз на тлі стабільності цін на нього в країні подешевшав одразу на 13 коп./л. Найвищі ціни, як і раніше, в двох регіонах: Луганській області і Києві. А-92 і автогаз найдорожче на Луганщині: А-92 тут коштує 29,94 грн/л, газ - 17,83 грн/л. А дизель і А-95 - в столиці: відповідно 29,59 і 31,51 грн/л. Найнижчі ціни на бензини і в Сумській області: А-92 - 28,18 грн/л, А-95 - 29,17 грн/л, на ДП і автогаз - в Миколаївській області: 27,67 грн/л і 17,31 грн/л. Розкид цін зменшився за всіма видами пального, крім бензину А-95 (зберігся). За А-92 розкид становить 6,2% (1,76 грн/л), було 6,4%, А-95 - 8% (2,34 грн/л), дизель - 6,9% (1,92 грн/л), було 7%, автогаз - 3,2% (0,54 грн/л), було 3,4%. Експерти зазначають, що, як і очікувалося, минулий тиждень виявилася стабільною, так як основне зростання цін на пальне припав на перші дні вересня, відразу після публікації Мінекономіки рекомендованих граничних цін. "Котирування за тиждень практично не змінилися, а ціни на нафту як і раніше коливалися в діапазоні 70-75 доларів за барель, що помітно не впливає на вартість готового пального. Тому варто очікувати, що нові рекомендовані ціни або залишаться колишніми, або навіть знизяться. Виходячи з стабільності котирувань на пальне в опті, зміна вартості в роздробі малоймовірно", - сказав аналітик Ігор Єгозаров. Заступник директора Науково-технічного центру "Психея" Геннадій Рябцев говорить, що Україна починає поступово зменшувати залежність від імпортного пального, нарощуючи випуск власного бензину і дизеля на "Укртатнафті" - єдиному працюючому в Україні НПЗ. "Вдалося домовитися з азербайджанськими нафтовиками і збільшити довгострокові поставки в Україну сирої нафти, тому частка нашого палива на вітчизняному ринку зросте. Це дає підстави сподіватися не тільки на стабільність цін, але в перспективі і на їхнє зниження Але так як долар подешевшав за декаду більш ніж на 30 копійок, а котирування стабільні, це вагомий аргумент для невеликого зниження рекомендованих цін. Що, відповідно, змусить трейдерів знизити ціни в роздробі, перш за все це стосується преміум-сегмента", - підсумував Рябцев. Додамо, що Міністерство економіки України нещодавно опублікувало нову граничну вартість бензину та дизельного пального, від якої АЗС можуть встановлювати свою націнку. Так, середні розрахункові ціни для бензину наразі становлять 25,94 гривні за літр, для дизельного пального - 21,69 гривні за літр. Таким чином, середня вартість цих видів пального збільшилася на 41 коп./літр та 58 коп./літр відповідно. Із урахуванням граничних торговельних націнок максимальна ціна на "звичайний" бензин в роздрібних мережах не повинна перевищувати 30,94 грн/л, на "звичайне" дизпальне - 28,69 грн/л.

Газ в Європі подорожчав до 730 доларів, Газпром обмежує поставки:
експерт назвав ризики для України

У понеділок, 13 вересня, ціна газу на хабі TTF в Нідерландах (ф’ючерси на жовтень) перевищила 726 доларів за тисячу кубометрів. Про це свідчать дані сесії лондонської біржі ICE. Таким чином, порівняно з серпнем 2021 року вартість газу на європейських біржах зросла майже на 200 доларів, а порівняно з вереснем 2020 року – майже на 600 доларів, або майже в 5 разів. Основною причиною зростання ціни на газ в Європі є те, що найбільший імпортер Газпром обмежив постачання через Україну та Польщу і розпочав відбір газу зі сховищ задля виконання своїх контрактних зобов’язань. Як повідомив голова «Оператора ГТС України» Сергій Макогон, попри максимальну ціну на газ в ЄС та недостатні запаси газу в європейських сховищах, Газпром не забронював на вересень додаткові транзитні потужності. Це призведе до зменшення транзиту зі 124 млн куб. м до 109 млн куб. м на добу. Газпром прозвітував про закінчення трубоукладальних робіт по проекту «Північний Поток-2» та готовність постачати газ по ньому вже у 2021 році. Фактично Газпром грубо натякає, що збільшення постачання до ЄС можливо тільки по «Північному Потоку-2», - написав Сергій Макогон. Через обмеження транзиту газу до країн Європи через українську газотранспортну систему зі сторони «Газпрому» Україні може загрожувати дефіцит газу вже найближчим часом. Таку думку висловив економічний експерт Олексій Кущ.  За його словами, наприкінці 2019 року Газпром уклав з Україною транзитний контракт до 2024 року, який передбачає принцип «транзитуй або плати». Тож Росія може відмовитись від транзиту, але при цьому оплачувати близько 1,5 млрд доларів на рік за заброньовані обсяги. «Попри розмови про те, що ми не купуємо газ у Росії, з газотранспортної системи ми фізично відбираємо саме його, купуючи у європейських трейдерів на газових хабах. Відібрані обсяги закриваються за допомогою віртуального реверсу на україно-словацькому кордоні. Але ця модель працює до того моменту, поки об’єм відібраного газу менший, аніж обсяг транзиту», - пояснює Олексій Кущ. Він додав, що Україна отримує шляхом віртуального реверсу близько 14,5 млрд куб. м газу на рік, тож якщо обсяг транзиту впаде із 40 млрд куб. м, що є зараз, до позначки нижче 14,5 млрд. куб. м на рік, Україні фізично відбирати буде нічого.  «Відповідно, нам доведеться ці 14,5 млрд куб. м газу реально закуповувати в Європі. Але там є свої технічні обмеження: не можна транспортувати газ по газопроводу одночасно в обидва напрямки. Ми можемо опинитися у ситуації, коли навіть купивши газ за ціною в 700 доларів/тис. куб. м, ми не зможемо фізично доставити в Україну», - каже Олексій Кущ. Тож, як стверджує фахівець, на тлі мізерних запасів вугілля на складах теплоелектростанцій, газу в газосховищах, обмеження імпорту електроенергії, є ризик, що цієї зими будуть тимчасові відключення споживачів від газу, опалення або від електроенергії», - прогнозує фахівець. Нагадаємо, 9 вересня ціна на газ на європейських біржах зросла до рекордних 690 доларів/тис. куб. м. 10 вересня Газпром повідомив, що будівництво «Північного потоку-2» - повністю завершене, і з жовтня 2021 року росіяни готові постачати газ до Європи новим газопроводом.

В Україні злетіли ціни на таксі: які причини подорожчання та чи є спосіб зекономити

Чому ціни ростуть і так різняться розмірковують власники таксі у Херсоні та інших містах. Власник однієї зі столичних служб таксі говорить, що на вартість у Києві впливають затори. "Вартість палива не настільки зросла. І взагалі бензин, дизель чи газ - це лише 20% ціни проїзду. Тож через зростання вартості літра на гривню чи дві, послуга таксі не може подорожчати на третину. Зараз на ціну проїзду здебільшого впливають затори", - пояснює власник столичної служби таксі Андрій Антонюк та додає, що затори за останній рік зросли колосально. І саме тому - цінові стрибки. Адже одна і та сама дорога в різний час завантажена по-різному. Проте у легальних перевізників таких різких стрибків немає. Максимум - 25-30%. В рази ростуть ціни у так званих "агрегаторах". Це додатки, які зв’язують клієнта з випадковим водієм, який також користується програмою. Часто такі "таксисти" не мають жодних прав легально працювати. Є такі випадки, коли посередники намагаються просто на цій ситуації заробити.  Тому щоб зекономити гроші, можна спробувати пошукати легальну службу таксі вашого міста і віддавати перевагу їй. Так, базові ціни у таких перевізників вищі, ніж у диспетчерських службах. Проте ціна стрибати різко не буде. До того ж із легальним таксі можна зекономити і час, адже лише такі перевізники мають законне право пересуватись смугами громадського транспорту.

Телефонне шахрайство: як зберегти свої гроші та не потрапити на гачок ошуканців

Багато людей постраждали від телефонних шахраїв, які за допомогою своїх схем залишають без копійчини. Навички одразу розуміти, що маєте справу з шахраями - важливі для кожного українця.  Як зазначають у Національному банку України, у разі телефонного шахрайства переконують жертву повідомити особисту, фінансову чи конфіденційну інформацію або переказати гроші. Ким найчастіше називаються телефонні шахраї:
працівниками банку;
працівниками НБУ, Пенсійного фонду, Фіскальної служби;
працівниками поліції або комунальних служб;
працівниками мобільного оператора;
покупцем вашого товару тощо.
Що потрібно шахраю:
реквізити платіжної картки;
паролі, коди банків та мобільних операторів;
кодові слова;
зняти ліміти з картки жертви або переконати жертву здійснити переказ коштів на свою користь.
Типові сценарії телефонного шахрайства
1 сценарій: "Ваша картка заблокована"
Шахрай маскується під працівника банку і просить надати інформацію: реквізити картки, одноразові паролі. Також під час розмови шахрай може переконувати здійснити перерахунок коштів або зняти ліміт на картці. Важливо пам'ятати, що працівники банку ніколи не телефонують, аби дізнатися зазначену інформацію.
2 сценарій: "Мамо, я в поліції або у лікарні"
Вночі телефонує нібито представник правоохоронних органів і повідомляє, що ваш родич в поліції за бійку, ДТП, крадіжку тощо. Аби його визволити - вам необхідно сплатити кошти (перерахувати грошову компенсацію постраждалому/слідчому/лікарю чи судді тощо). Для переконливості шахрай передає слухавку нібито родичеві, який жалібним голосом пояснює, що сталася біда. Перед тим, як віддавати, сплачувати чи переказувати кошти, зателефонуйте своєму родичу та запитайте, як у нього справи.
3 сценарій: "Ви виграли автомобіль, квартиру, мільйон тощо"
Жертві надходить SMS-повідомлення щодо виграшу, більше деталей обіцяють на сайті або за телефоном. Людина телефонує за вказаним номером, де їй пояснюють: щоб отримати свій приз, необхідно сплатити податок у розмірі 1% від його вартості. Для переконливості шахраї можуть створити сайт, на якому є вся інформація щодо "акції" та відгуки попередніх переможців. Пам’ятайте: податки не перераховує отримувач виграшу (вони утримуються з суми виграшу через її зменшення на суму податків).
Як зрозуміти, що ви розмовляєте з шахраями:
у вас запитують термін дії картки, номер на звороті картки (три цифри), паролі, коди банків та мобільних операторів;
обіцяють легкі гроші (несподіваний виграш);
керують в телефонній розмові вашими діями (направляють до терміналу чи банкомату);
просять сфотографувати та переслати/надати фото платіжної картки;
лякають, що ваша картка заблокована, а злочинці зламали рахунок;
просять перейти за посиланням та зазначити всі персональні дані та реквізити платіжної картки.
Що робити, якщо випадково повідомили шахраю реквізити картки та паролі
Негайно заблокуйте картку. Телефонуйте на гарячу лінію банку, вказану на звороті картки або через інтернет-банкінг);
Зверніться до Кіберполіції онлайн за посиланням.

Курс долара і євро на 13 вересня

Офіційні курси валют Нацбанку на 13 вересня:
Долар США – 26,67 грн (мінус 5 коп.).
Євро – 31,58 грн (мінус 4 коп.).
Курси валют у банках та обмінниках 12 вересня:
Долар США – 26,65/26,85 грн.
Євро – 31,40/31,75 грн.

tsn.ua

в началов начало