тарифы на электроэнергию расчет пенсии отдых в Украине Архив документов и фотографий Етар информационно-рекламная поддержка на главную

Рада ухвалила держбюджет. З якими цифрами українцям доведеться жити 2018-го року

Пізно ввечері 7 грудня Верховна Рада ухвалила закон "Про державний бюджет України на 2018 рік" (законопроект №7000). "За" - 273 голоси. Документ ще 15 вересня Кабмін подав до парламенту. Останні три місяці його допрацьовували. Тиждень тому уряд вніс до Ради остаточний варіант. У Кабміні обіцяють, що закладені в держбюджеті показники забезпечать зростання ВВП на 3%, інфляція становитиме 9%, безробіття скоротиться до 9,1%, а реальна зарплата зросте на 9,6%.
ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ ДЕРЖБЮДЖЕТУ-2018:
Доходи держбюджету – 913 млрд 613 млн 702,5 тис. грн.
Видатки – 988 млрд 634 млн 334,5 тис. грн.
Повернення кредитів до держбюджету – 7 млрд 332 млн 772,3 тис. грн.
Надання кредитів з держбюджету – 14 млрд 161 млн 520,3 тис. грн.
Граничний обсяг дефіциту держбюджету – 81 млрд 849 млн 380 тис. грн.
Граничний обсяг державного боргу на 31 грудня 2018 року – 1 трлн 999 млрд 347 млн 176,8 тис. грн, граничний обсяг гарантованого державою боргу – 747 млрд 551 млн 11,7 тис. грн.
Прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць: від 1 січня – 1700 грн, від 1 липня – 1777 грн, від 1 грудня – 1853 грн. Для дітей віком до 6 років: від 1 січня – 1492 грн, від 1 липня – 1559 грн, від 1 грудня – 1626 грн. Для дітей віком від 6 до 18 років: від 1 січня – 1860 грн, від 1 липня – 1944 грн, від 1 грудня – 2027 грн. Для працездатних осіб: від 1 січня – 1762 грн, від 1 липня – 1841 грн, від 1 грудня – 1921 грн. Для осіб, які втратили працездатність: від 1 січня – 1373 грн, від 1 липня – 1435 грн, від 1 грудня – 1497 грн.
Мінімальна зарплата від 1 січня: у місячному розмірі – 3723 грн; у погодинному розмірі – 22,41 грн.
Нацбанк повинен перерахувати до держбюджету 49 млрд 549 млн грн свого прибутку.
Технічний курс долара, який заклали в держбюджет, - 29,3 грн.
Нагадаємо, президент України Петро Порошенко пропонує підвищити розмір мінімальної зарплати до 4,1 тис. грн. В уряді кажуть, що це можливо зробити до середини літа 2018-го за умови економічних передумов.

Децентралізація, ремонт доріг і реанімація сільської медицини:
Порошенко прокоментував ухвалення держбюджету на 2018 рік

Президент України Петро Порошенко позитивно відреагував на прийняття Верховною Радою державного бюджету на 2018 рік. Про це він написав на власній сторінці в Facebook. "Такого давно не бувало. До тридцять першого ще 24 дні, а Верховна Рада вже і бюджет проголосувала", - написав український президент. Він також зазначив, що на наступний рік на будівництво і ремонт доріг в країні заклали 40 мільярдів гривень. "Децентралізація і далі буде збільшувати фінансову основу місцевих громад. Стартує президентська ініціатива реанімації сільської медицини, амбулаторії, ФАПи, швидкісний Інтернет інвестуємо п'ять мільярдів", - йдеться у повідомленні. Він також відзначив підвищення мінімальної заробітної плати в 2018 році, що "детінізує зайнятість, і, як і в цьому році, підтягне реальну середню зарплату". "На армію передбачено 86 мільярдів гривень, що майже на 25% більше, ніж у поточному році. П'яту частину бюджету буде використано на озброєння і військову техніку, що на 34% більше, ніж в цьому році", - зауважив президент. Проект бюджету ще 15 вересня Кабмін подав до парламенту. Останні три місяці його допрацьовували. У Кабміні обіцяють, що закладені в держбюджеті показники забезпечать зростання ВВП на 3%, інфляція становитиме 9%, безробіття скоротиться до 9,1%, а реальна зарплата зросте на 9,6%.

tsn.ua

Рада ввела обмеження для фізосіб на ввезення товарів з-за кордону

Верховна Рада ухвалила закон, відповідно до якого буде накладати податки на тих, хто часто завозить товари через кордон чи пересилає їх. Без мита можна буде ввозити товари в ручному або супроводжуваному багажі сумою до 500 євро (в аеропортах - до 1000 євро) і вагою до 50 кг. Такі правила діятимуть для тих, хто був відсутній в Україні більше 24 годин і в'їжджає до країни не частіше одного разу протягом 72 годин. За більш частого в'їзду без податків можна ввезти товари на суму тільки до 50 євро. "Базою оподаткування є частина сумарної фактурної вартості таких товарів, що перевищує еквівалент 50 євро, з урахуванням мита, що підлягає сплаті", - така нова норма введена в Податковий кодекс для тих, хто був відсутній в Україні менше 24 годин і в'їжджає до країни частіше одного разу протягом 72 годин. До сьогоднішнього часу безподатково товари вартістю до 500 євро і вагою до 50 кг можна було ввозити раз на добу, не перебуваючи за кордоном протягом мінімум 24 години, на чому будується бізнес багатьох так званих "човників". Рада ввела також обмеження і на безподаткові пересилання товарів фізичним особам у міжнародних поштових та експрес-відправленнях: тепер їх може бути максимум три протягом одного календарного місяця сумарною фактурною вартістю до 150 євро, тоді як починаючи з четвертої посилки вони вже будуть обкладатися податком, митом і акцизом. Після підписання президентом закон має набрати чинності від 1 січня 2018 року.

Інтерфакс-Україна

Реакція політиків та експертів на скандальний законопроект “купуй українське”

Законопроект радикалів про підтримку вітчизняного виробника, ніби й з правильним гаслом, проте за словами експертів він несе загрози для реформ. Верховна Рада прийняла за основу законопроект №7206, також відомий як "Купуй українське". Рішення підтримав 241 народний депутат. "Цей закон дозволить скоротити імпорт до 25%, що призведе до збільшення темпів економічного розвитку. З цією метою ми пропонуємо зміни в закон про тендерні закупівлі, щоб поставити їх на службу закону України", – заявив співавтор законопроекту Віктор Галасюк. За його словами, щорічно через систему держзакупівель у країні за гроші платників податків на суму понад 100 млрд грн купується імпортна продукція, яка може вироблятися в Україні. Хоча, варто зауважити, що за підрахунками МЕРТ, іноземних компаній серед учасників і переможців в державних закупівлях - не більше 1%, тоді як імпортні товари в загальному обсязі держзакупівель становлять 27%. Вони пропонують виділити категорії товарів, робіт або послуг, закупівлі яких будуть здійснюватися винятково за ціновим критерієм. Політолог Євген Магда на своїй сторінці у Facebook написав, що насправді голосування за мораторій на продаж землі та "Купуй українське" – це лише анонс того, що на нас очікуватиме у ВР наступного року. Президент Київської економічної школи та фінансист Тимофій Миломанов назвав новий закон – демонтажем ProZorro. “Жодного голосу від "Самопомочі" за популістський економічно руйнівний закон "Купуй українське", що має за мету демонтаж Прозорро та повернення корупційних схем. Дякую Самопоміч”, – написав Миломанов.
Депутат від партії "Самопоміч" Олена Сотник назвала новий законопроект "економічною вакханалією під брехливим лозунгом “врятуємо українських виробників”. “Вже був кругляк, металобрухт, але це просто ні в які рамки розуміння адекватності України, яка підписала Угоду про Асоціацію, не влазить. Більше того, відкидає як виробників, так і країну в наближенні до вимог ЄС щодо прозорих закупівель. Один колись не підписав Угоду, ми вийшли на майдан. Інші тепер знищують Угоду та наш європейський вибір зсередини такими ініціативами, як проект 7206!”, – написала Сотник.
Заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов – один з реформаторів сучасного Кабміну, який з командою започаткував систему Prozorro, назвав чотири причини чому цей законопроект нашкодить та які він несе загрози для реформи.  За його словами, красива назва маскує цілу низку шкідливих ініціатив, згідно з якими в будь-якому тендері замовник буде зобов’язаний переплатити до 43% за товар, який за складною формулою визначений кимось як "вітчизняний". “Звісно, це пряме порушення Угоди про Асоціацию та СОТ (що підтвердила офіційним листом European Union in Ukraine). Це створює великі коррупційні ризики - для підтвердження "вітчизняності" треба зібрати мінімум 23 (!!!) довідки. Само по собі це надпотужний бар'єр обмеження участі в торгах. Звісно, кожну довідку чи прискорення її видачі можна "продавати" - profit для ініціаторів ідеї?!? Це створює велике додаткове навантаження на бюджет - навіть якщо переплата складе не 43%, а 10%, це десятки мільярдів гривень. Замість медицини чи освіти вони підуть на переплати тим "спритним вітчизняним бізнесменам", хто зібрав ці 23 довідки”, - написав він. За словами Нефьодова, також це невідомо навіть теоретично, кому підуть ці кошти - зараз в законопроекті немає жодного переліку галузей чи підприємств. При цьому в пояснювальній записці визначені точні цифри щодо впливу на економіку - очевидно, в голові у авторів цей перелік вже є. “Нарешті, підтримка когось через закупівлі - це "гірше ніж злочин, це помилка". Це занадто неточний інструмент, коли невідомо, скільки точно переплачується, кому йдуть ці кошти, чи використовуються вони на інвестиції в виробництво, чи це класична підтримка ЗАЗів та Ланосів, які чомусь за 20 років так і не стали Мерседесами. Саме за таку невизначеність преференції в закупівлях так люблять популісти - бо витрати незрозумілі, а будь-яке зростання можна приписати собі. Міністерство економічного розвитку і торгівлі України категорично закликає не підтримувати цей законопроект! До кінця дня ми оприлюднимо великий перелік організацій та просто розумних людей, які виступають проти популізму та спроб створити нову схему дерибану бюджета”, – додав він.
Журналіст Денис Бігус написав, що закон обмежує конкуренцію і розширює привілеї тих, хто в Україні найбільше потребує “підтримки” – великого бізнесу і олігархів. “Лише подивіться на ініціаторів - серед яких Олег “не голосую за бюджет, поки не закладу інтерес” Ляшко та Богдан і Ярослав ”пофіг на життя людей, витиснем залізницю на повну” Дубневичі. І по суті закону - раптом ви маєте бізнес і хочете позмагатись на тендері з великими корпораціями - фіг вам! Не настільки українські, як депутатські компанії, - до побачення! Нема довідки - тендерний бан! І навіть порушення міжнародних торгових угод їх не бентежить”, - зазначив він. Тим часом, народний депутат Олег Ляшко вважає, що законопроект «Купуй українське, плати українцям» стане реактивним двигуном економіки України, щоб гроші платників податків працювали на українську економіку.
Генеральний директор Prozorro Василь Задворний назвав законопроект популістським та зазначив, що він ніби надає преференції місцевим виробникам і таким чином ніби сприяє розвитку українського бізнесу. “Як це відбуватиметься? Українське підприємство отримає можливість перемагати в аукціонах з завищеною стосовно інших учасників ціною. Якщо ще простіше: чим більше ти “український бізнес”, тим вище можеш ставити ціну. Найцікавіше почнеться тоді, коли компанії спробують з’ясувати, наскільки вони “український бізнес”, а головне, довести це та ще й отримати відповідну довідку - це змушує радіти, хіба Гермеса Конрада - бюрократа з мультфільму Футурама. Я б навіть не здивувався, якби дізнався, що вже десь є створений прайс, за яким такі довідки будуть продавати усім охочим", - зазначив Задворний.
За словами віце-прем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванни Климпуш-Цинцадзе, ухвалений у першому читанні законопроект "Купуй українське, плати українцям" значно ускладнить життя для вітчизняних виробників. Вона зауважила, що ухвалений нардепами у першому читанні законопроект №7206 є неприйнятним, бо у ньому немає нічого, крім "голого популізму і цілковитої зневаги до міжнародних зобов'язань". Віце-прем'єр підтвердила: проект закону дійсно порушує Угоду про асоціацію між Україною та Євросоюзом, а також наші зобов'язання в рамках Світової організації торгівлі. "Законопроект суперечить положенням Угоди в розділі "Державні закупівлі" щодо принципу недискримінації між іноземними та вітчизняними економічними операторами в торгівлі товарами і послугами у сфері державних закупівель", - наголосила Климпуш-Цинцадзе на своїй сторінці в мережі Facebook. Крім того, за її словами, законопроект суттєво ускладнює для українських виробників участь у системі державних закупівель, пропонуючи якийсь довгий перелік документів-довідок для підтвердження участі в тендерах. Віце-прем`єр-міністр зазначила, що остаточне ухвалення законопроекту створить передумови для дзеркальних захисних обмежень від ЄС для українських товарів і послуг, вдарить по українських експортерах. “Шкода, що прикриваючись захистом національного виробника, народні депутати насправді пропонують законсервувати відсталу економіку, де не буде місця інноваціям чи модернізації, де звузиться конкурентне поле, зате процвітатиме корупція», - написала вона.
Голова бюджетного комітету громадської ради Мінфіну Тарас Козак наголосив, що від закону “Купуй українське” виграють лише чиновники-корупціонери та їхні друзі-бізнесмени. “Ви думаєте, що закон "Купуй українське!" захищатиме пересічного українського виробника? Ні! Закон захищатиме лише виробника, який збере понад 20 довідок у чиновників (традиційно абсолютно некорумпованих). Після цього такий виробник втюхає нам свій товар на 40% дорожче. А пересічний український виробник, який не зможе зібрати таку купу довідок, просто програватиме тендери. Отже, виграють чиновники-корупціонери та їхні друзі-бізнесмени. Програє чесний бізнес. Який безмежний цинізм - ще й назвати таку схему "Купуй українське!", - йдеться у повідомленні.
Екс-міністр економіки України Павло Шеремета розповів Громадському радіо, чому підписався під відкритим листом та яка небезпека криється у законопроекті “Купуй українське, плати українцям”. “Мова йде про започаткування певних видів преференцій. Чому я підписався під цим листом? Проблема №1, замість того, щоб зараз нам з вами думати, як зробити Українське радіо так, щоб його слухати по всьому світу, як зробити кращий продукт, як зробити так, щоб ретранслятори були потужні, як між іншим, коли ви заїжджаєте у будь-який готель у світі, і ви бачите телебачення однієї недружньої для нас країни – всюди. Замість того, щоб думати як покращити цей продукт і знизити ціну, ми починаємо думати, як отримати преференції в українському просторі з українського бюджету. Чи це покращує наш продукт? Ні. Чи знижує ціну? Ні, воно підвищує ціну. Замість того, щоб думати, як виграти світову конкуренцію, ми думаємо, як краще розподілити наш національний державний бюджет, який у світовій економіці має дуже маленьке значення. Ми думаємо, як роздерибанити держбюджет, грубо кажучи. Вигоди українських компаній не те, щоб примарні. Там будуть втрати, тому що ми таким чином стимулюємо популізм і патерналізм, який шкодить українській економіці, хоча знову ж таки, це все подається під маскою з допомоги українському бізнесу”, – зазначив він. За його словами, друга проблема, це те, що ЄС, який відкрив для на свій ринок, категорично проти цього. “Вони кажуть: друзі, ви міняєте правила гри, ми так не домовлялися. І втратити для нас зараз європейський ринок - це дуже небезпечно і шкідливо. Як ви знаєте, східний ринок для нас є закритий, а якщо ми втратимо ще і європейський, куди продаватимемо це все? Наш ринок є маленьким для більшості українських підприємств. Для того, щоб опановувати, завойовувати світові ринки, ми пудримо собі мізки якимись преференціями і створюємо собі перешкоди на світових ринках. Питання: для чого?”, - додав Шеремета

Україна знизить ввізні мита на авто з ЄС. Як це позначиться на цінах

Від 1 січня 2018 року Україна знизить ввізне мито на автомобілі, вироблені у країнах Європейського союзу. Мито поступово знижуватимуть протягом найближчих десяти років. Водночас автодилери кажуть, що суттєво впливу на ціни це не спричинить. Поетапне зниження мит на ввезені автомобілі передбачене угодою про Зону вільної торгівлі між Україною та ЄС і стосується як нових автомобілів, так і старих. Про це пише УНІАН. Фіскальна служба і Мінекономрозвитку на підставі угоди створили і довели до виконання митниць графік зниження мит на автомобілі, територія походження яких є Європейський союз. Відповідно до графіка, чекати обнулення мита українцям доведеться ще сім-десять років залежно від обраного авто. В середньому 10% мито під час імпорту легкових авто повинно знижуватися протягом 10 років щорічно на 0,9%.
ГРАФІК ЗНИЖЕННЯ МИТ НА АВТОМОБІЛІ З ЄС
Нові автомобілі з бензиновим двигуном:
- об'ємом до 1000 куб. см мито скоротиться від 7,5% митної вартості 2017-го року - до 6,3% 2018-го року, 5% 2019-го року та до 2023-го року складе 0%;
- об'ємом від 1000 до 1500 куб. см скоротиться від 8,2% митної вартості 2017-го року - до 7,3% в 2018 році, 6,4% 2019-го року і до 2026-го року складе 0%;
- об'ємом від 1500 до 2200 куб. см і від 2200 до 3000 куб. см ставка залишиться незмінною до 2019-го року - 5%, і знизиться до 0% до 2023-го року.
Нові автомобілі з дизельним двигуном:
- об'ємом до 1500 куб. см і 1500 куб. см до 2500 куб. см мито скоротиться від 8,2% митної вартості 2017-го року - до 7,3% 2018-го року, 6,4% 2019-го року і до 2026-го року складе 0%;
- об'ємом понад 2500 куб. см - мито скоротиться від 7,5% митної вартості 2017 -го року - до 6,3% 2018-го року, 5% 2019-го року і до 2023 року складе 0%;
Вживані автомобілі, до 5 років з усіма типами двигунів:
- скоротиться від 10% митної вартості 2017-го року - до 7,3% 2018-го року, 6,4% 2019-го року і до 2026 року складе 0%.
Важливо, щоб не просто марка автомобіля належала компанії з країни-члена ЄС, а автомобіль був вироблений на території країн Євросоюзу. Наприклад, за зниженими митами можна завезти до України автомобіль американської марки Ford, якщо він був зібраний на фабриці в Німеччині. Але не можна буде завести за зниженими ставками автомобіль Volkswagen, зібраний на заводі в Мексиці. Для імпорту автомобіля з ЄС за зниженими митами імпортеру обов'язково доведеться показати на митниці сертифікат походження авто. Експерти автомобільного ринку впевнені, що зниження ставок мита не позначиться на роздрібних цінах на автомобілі - занадто малу частку це зниження займає у вартості автомобіля. "Це ніяк не відіб'ється на ринку. Зниження мит наступного року на 0,9%. На машині вартістю 10 тис. доларів 0,9% - це 90 доларів. Це хіба зниження?", - говорить генеральний директор Всеукраїнської асоціації автоімпортерів і дилерів Олег Назаренко. Він зазначив, що машини не подешевшають і в десятирічній перспективі після обнулення мита. Щорічно собівартість машин зростає, і зниження мита тільки частково може компенсувати її зростання. "З кожним роком набирають сили нові вимоги щодо насичення машин системами безпеки тощо. Машина стає більш екологічно чистою, але і дорожчою. Автомобіль дорожчає, а зниження мита може не багато з цього компенсувати", - зазначив глава асоціації. Продавці автомобілів також вважають, що зниження мит не призведе до зростання частки європейських авто на ринку України. Адже європейські авто дорожчі за азіатські. "Зниження мит дуже невелике, воно ніяк не позначиться ні на цінах, ні на ємності ринку. Більш істотні фактори - цінова політика заводів-виробників, політика по модельній лінійці, динаміка курсів валют. Наприклад, за рік євро виріс до долара на 10-15%. Тобто весь імпорт з ЄС автоматично подорожчав на 10-15% порівняно з імпортом з інших країн", - зазначив директор з маркетингу групи компаній "АІС" Сергій Боровик. Він упевнений, що кінцевий споживач не відчує різницю в ціні від зниження Україною мит на автомобілі. Крім мита, на роздрібну ціну авто в кінцевому підсумку впливають ставки акцизу, ПДВ і збору до Пенсійного фонду, які складають левову частку в платежах за іноземне авто. Тому щорічне зниження мит на 0,9% залишиться практично непомітним в динаміці цін на машини. Незначно вплинути на ціни на європейські машини могло б одномоментне зниження мит до нуля. Проте нульове мито без перехідного періоду не було підтримане ні з боку України, ні з боку Євросоюзу. Лобісти українського автопрому розраховують, що за перехідний період українська автомобільна промисловість зможе перебудуватися і почати конкурувати зі своїми європейськими сусідами. Водночас установили ліміт на пільгові ставки на автомобілі, ввезені з ЄС – не більше 45 тисяч машин у 2018-му. Якщо ліміт за рік буде перевищено, то мито повернеться до рівня 10%. Одна з асоціацій автовиробників за підсумками дев'яти місяців 2017 року констатує, що загальний імпорт легкових автомобілів до Україну склав 109,6 тис. одиниць, при цьому імпорт з країн ЄС - 69,6 тис. шт. Якщо статистика підтвердиться офіційно, то через перевищення ліміту наступного року пільгове мито працювати не буде. Суттєво знизити ціни на автомобілі могло б розміщення автозаводу якоїсь міжнародної торгової марки в Україні. Проте робити цього поки що ніхто не поспішає. Інший вихід – скасування акцизів, збору до Пенсійного фонду під час первинної реєстрації машини, а також ПДВ. У парламенті є кілька таких законопроектів, які навряд чи стануть реальністю, адже скасування цих платежів призведе до зниження доходів до держбюджету.

Скільки коштує заправити авто на АЗС. Середні ціни на 8 грудня

На АЗС підстрибнули ціни на автогаз. Середня вартість пального на 7 грудня На українських АЗС протягом останньої доби трохи подешевшав автогаз, а вартість бензину та дизпального не змінилася й залишилася стабільно високою. Літр бензину категорії А-95 у середньому по Україні сьогодні, 8 грудня, вранці коштує 28,29 грн. Залежно від заправок ціна на це пальне коливається від 26,59 грн до 29,99 грн. Тобто зекономити чи переплатити можна до 3,4 грн. Літр дизельного палива обійдеться водіям у середньому в 25,90 грн. Ціни на АЗС різняться від 24,31 грн до 27,49 грн. Газ для автомобілів коштує в середньому 12,17 грн. Мінімальна вартість на мережевих АЗС - 11,05 грн, максимальна - 13,29 грн. Тим часом АМКУ підозрює найбільші мережі АЗС у змові, через що зросли ціни на пальне.

Середні ціни на пальне у 2016 та 2017 роках на українських АЗС, у гривнях за літр

Пальне

14.04.16

08.09.16

01.12.16

28.02.17

20.06.17

07.12.17

08.12.17

Бензин А-95

20,48

22,39

23,28

24,68

25,22

28,29

28,29

Дизпальне

17,50

18,49

20,60

22,45

22,74

25,90

25,90

Автогаз

8,10

11,50

12,15

10,95

10,40

12,57

12,17

Нацбанк визначився, якими будуть курси долара та євро в понеділок

Національний банк України установив офіційні курси валют на понеділок, 11 грудня. Долар США подешевшає на 1 копійку і його курс становитиме 27,10 грн. Євро втратить 13 копійок і коштуватиме 31,83 грн. Нагадаємо, у держбюджеті на 2017 рік заклали долар по 27,2 грн.  У проекті Держбюджету-2018 закладено курс 29,3 грн за долар – Данилюк У держбюджеті-2018 заклали курс 29,3 грн за долар. Раніше уряд озвучив такі валютні прогнози: обмінний курс гривні (в середньому за рік) 2018-го року становитиме 29,3 грн за долар, 2019-го року - 30,5 грн за долар, 2020-го року - 31 грн за долар. Український бізнес сподівається, що протягом найближчого року обмінний курс буде на рівні 27-30 грн за долар. Про це свідчить опитування, яке серед підприємців провів НБУ. За всю свою історію гривня встановила антирекорди майже три роки тому - 26 лютого 2015-го в офіційних курсах НБУ долар США сягнув 30,01 грн, а євро – 34,04 грн.

tsn.ua

в началов начало