тарифы на электроэнергию расчет пенсии отдых в Украине Архив документов и фотографий Етар информационно-рекламная поддержка на главную

Держава втратить понад 9 млрд грн через різке підвищення акцизів

Підвищення акцизів на стіки для систем нагрівання тютюну одразу у понад чотири рази призведе до втрат державного бюджету на суму понад 9 млрд грн через зростання обсягів тютюнової контрабанди та переключення частини споживачів на менш прозорий ринок електронних сигарет. Про це йдеться у дослідженні Науково-дослідного інституту фіскальної політики Університету Державної фіскальної служби України. Експерти Університету ДФС нагадують: в усіх країнах Євросоюзу акцизне навантаження на альтернативні тютюнові вироби для нагрівання було і залишається суттєво нижчим, ніж на звичайні сигарети. "В ЄС діє принцип: "потенційно менша шкода – менші податки". Акцизне навантаження на тютюнові вироби для нагрівання у країнах ЄС майже у чотири рази нижче, ніж на сигарети", - зазначає співавторка дослідження, кандидатка економічних наук Тетяна Кощук. До січня 2020 року Україна йшла за зразком країн Євросоюзу, оподатковуючи стіки для нагрівання в рамках категорії "інший тютюн" за нижчими ставками акцизу, ніж для сигарет. Але 16 січня було ухвалено законопроєкт №1210, який від 1 січня 2021 року підвищує ставки акцизу на ці альтернативні тютюнові вироби відразу в 4,2 рази, тобто до рівня мінімального акцизного зобов’язання на звичайні сигарети. Також, цим же законопроєктом запроваджено акцизи на електронні сигарети – 3000 грн з кожного літра рідини для вейпінгу. Це в рази більше ніж, наприклад, в Угорщині або в Італії. "У середньому в Євросоюзі акцизи на електронні сигарети у дев'ять разів нижчі, ніж на традиційні. Рекордсменом тут є Латвія, де акцизи на рідини для електронних сигарет аж в 57 разів нижчі", - розповідає Тетяна Кощук. Утім, якщо всі прийняті зміни набудуть чинності, спостерігатиметься значне переміщення попиту, зокрема, від систем нагрівання тютюну до споживання електронних сигарет (вейпінгу). Держава на цьому також втрачатиме – через нижчі акцизи на електронні сигарети і непрозорість цього ринку. "Різке підвищення акцизів на стіки до систем нагрівання тютюну вже протягом найближчих п'яти років коштуватиме держбюджету понад 9 млрд грн. З них 3,5 млрд грн – через перехід на нелегальні тютюнові вироби. Але левову частину (5,7 млрд грн) держава втратить саме через переключення споживачів з систем нагрівання тютюну на вейпінг", – йдеться в дослідженні. При цьому втрати держбюджету можуть бути навіть ще більшими, оскільки акцизи на стіки до систем нагрівання зростатимуть разом із акцизами на сигарети далі на 20% щороку, ще більше стимулюючи курців переходити на нелегальну продукцію, вейпінг або самокрутки. Тетяна Кощук нагадала, що із схожою проблемою вже зіткнулася Грузія. Після аналогічних змін до законодавства і різких підвищень акцизу в країну хлинула контрабанда не тільки сигарет, але і стіків для нагрівання тютюну – як з сусідніх країн (Вірменія, РФ), так і з окупованих Росією територій (Абхазія, Південна Осетія), де швидко налагодили нелегальне виробництво тютюнової продукції. Аби запобігти такому негативному сценарію, експерти НДІ фіскальної політики Університету Державної фіскальної служби рекомендують підвищувати акциз на стіки до систем нагрівання тютюну у найближчі п'ять років поступово – не більше ніж на 35% на рік. Для порівняння, 2020 року акцизи на тютюнові вироби для нагрівання були підвищені лише в чотирьох країнах Євросоюзу. Причому в усіх випадках підвищення було мінімальним. Наприклад, у Данії від 738 до 740 датських крон за кілограм. Також експерти радять перед тим як оподатковувати електронні сигарети, спочатку "цивілізувати" цей ринок. Зокрема, йдеться про використання досвіду Західної Європи і передовсім, Великої Британії – підвищення прозорості ринку, дисциплінованості щодо чіткого дотримання стандартів складу рідини для вейпінгу (зокрема, заборона канцерогенів, мутагенів, кофеїну, таурину та інших стимуляторів), обмеження реклами і маркетингу, заборона продажу електронних сигарет неповнолітнім. "Досвід країн Євросоюзу свідчить: акцизне оподаткування рідин для електронних сигарет має впроваджуватися разом із державним регулюванням їх виробництва та обігу; інакше можна не отримати податкові надходження в повному обсязі", застерігає Тетяна Кощук. Експерти Науково-дослідного інституту фіскальної політики Університету Державної фіскальної служби впевнені: держава більш гнучкою акцизною політикою має впливати на споживчу поведінку курців, аби вони переходили з традиційних сигарет не на контрабандну продукцію (частка якої вже сягає 6,4% ринку), а на менш небезпечну легальну альтернативну продукцію – електронні сигарети та системи нагрівання тютюну. Це в інтересах держави як з точки зору наповнення держбюджету, так і з точки зору громадського здоров’я.

Українці розповіли про своє економічне становище і назвали причину майбутньої кризи

Більшість українців вважають, що до імовірної економічної кризи восени 2020 року може призвести некомпетентність влади. І менш як третина громадян вважає, що держава рухається в правильному напрямку. Про це свідчать результати опитування Соціологічної групи "Рейтинг", оприлюднені 2 липня. Згідно з опитуванням, 53% респондентів переконані, що до економічної кризи може призвести некомпетентність влади. А 32% висловили думку, що причиною може стати коронавірус і лише 6% обрали як причину - війну на Донбасі, і 6% не змогли відповісти", 3% - обрали "інше". Крім того, 63% опитаних вважають, що Україна розвивається у неправильному напрямі, 22% громадян висловили переконання, що країна на вірному шляху і 15% не змогли відповісти. Також 50% опитаних заявили про погіршення економічного становища власної сім’ї за останні пів року, лише 9% відчули покращення. Разом із тим, не мали змін в економічному становищі - 39% респондентів. До слова, опитування проводилося 24-28 червня серед населення України віком від 18 років і старше у всіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму і Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю та типом поселення. Особисте формалізоване інтерв'ю (face-to-face). Вибіркова сукупність: 2000 респондентів. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою ймовірністю 0,95: не більше 2,2%. Нагадаємо, свіже опитування показало, що діяльністю президента України Володимира Зеленського задоволені 36%, незадоволені – 52% українців. Лише 9% респондентів позитивно оцінили діяльність Верховної Ради, 76% – негативно. Майже такі ж результати має Кабмін - 8% задоволені, 71% – незадоволені.

2020 року Україна з офшорів повернула всього 16 тисяч гривень

При цьому, генпрокурор Латвії благав українську владу забрати 80 мільйонів, які вивели в офшор їхнього банку. Голова Виконавчого комітету Національної ради реформ та екс-президент Грузії Міхеїл Саакашвілі заявив, що з офшорних коштів, або грошей виведених злочинним шляхом, в Україну в 2020 році повернули всього 16 тисяч гривень. За його словами, чиновники не хочуть повернення решти грошей. Про це Саакашвілі розповів в ефірі суспільно-політичного ток-шоу "Право на владу".  "В цьому році повернула (Україна - ред.) 16 тисяч гривень всього", - заявив Саакашвілі. Він додав, що це при тому, що 4 роки тому генеральний прокурор Латвії "просто благав" його передати комусь з української влади, що на рахунку Нацбанку Латвії лежали 80 мільйонів євро, заарештовані латвійською прокуратурою. "Заберіть ці 80 мільйонів, це ваші", - додав він, зауваживши, що гроші досі у банку. На Національній раді реформ Саакашвілі пропонував, як повернути ці гроші, але, як він заявив, "зараз йде саботаж". "Одразу почалося, що "це принцип, співрозмірності ...". Коротше, щоб цього не було. Я вам скажу, чому вони не хочуть повернення цих грошей. По-перше, це прецедент поганий", - зауважив він.  "По-друге, це забирає хліб у тих, хто вирішує... і залагоджують ці справи. Навіщо їм простий механізм робити між прокуратурою і людиною, яка завинила і винна гроші. Їм краще в тіні домовлятися", - сказав екс-президент Грузії. На питання ведучої Наталі Мосейчук про гроші Януковича, які мовляв, "десь там пасуться", бо американцям вигідно їх використовувати, Саакашвілі відповів, що "американці геть не дурні". "У них є процесуальна угода. Свого часу колишній прем'єр Лазаренко туди поїхав, вони забрали у нього всі гроші і практично роздягли повністю. Зараз у Фірташа вони хочуть забрати... Наші країни не тільки оббирають корупціонери, але потім ті країни забирають ці гроші вдруге собі, нічого нам не повертаючи", - сказав екс-президент Грузії. Нагадаємо, у США розкрили схему виводу близько 700 мільйонів доларів, якою протягом 2008-2014 років користувалось оточення українського президента-втікача Віктора Януковича. Ці дані передав його екс-радник Пол Манафорт.

В Україні різко подорожчали помідори

За останні дні в Україні, особливо в південному регіоні, різко подорожчали помідори. Як повідомляють аналітики EastFruit, основною причиною зростання цін стало уповільнення темпів вибірки у зв'язку з погіршенням погодних умов. Зазначається, що ціни зросли на весь асортимент тепличних томатів. Наприклад, помідор звичайний круглий червоний продається в середньому по 20-25 грн/кг, а найбільш типовою ціною є 22 грн/кг. За помідор рожевий можна було виручити в середньому близько 24 грн/кг. Ще дорожче продавався жовтий помідор - в середньому по 26 грн/кг. За чорний помідор фермери просили до 35 грн/кг, але реальна ціна реалізації становила близько 32-33 грн/кг. Ну і помідори черрі були найбільш дорогою позицією, купити їх можна було по 35-45 грн/кг дрібним оптом. EastFruit також додає, що ціни на огірки формувалися на рівні 12 грн/кг, також помітно зросла пропозиція баклажана і різних видів перцю, однак їх ціни також трималися на порівняно високому рівні. Нагадаємо, раніше повідомлялося, що на оптових ринках України через істотне зростання пропозиції картоплі нового врожаю, вона суттєво подешевшала.

Смолій відповів, чи вимагали від нього запустити друкарський станок грошей

За його словами, звучали тези про те, що "Нацбанк повинен залити економіку грішми". Голова Національного банку України Яків Смолій повідомив, що політичний тиск на НБУ, через який він подав у відставку, продовжувався не одноденно, не одноосібно, а масово протягом останнього року. Про це він розповів у п’ятницю, 3 липня, під час прес-брифінгу, відповідаючи на питання, чи вимагали від нього "запустити друкарський станок і чи вже розпочався друк грошей". "На багатьох нарадах за участю народних депутатів, представників уряду, прем'єр-міністра, президента звучали тези про те, що Національний банк повинен залити економіку грішми. Що Нацбанк повинен відмінити наші регуляторні акти, щоби не регулювати банківський сектор, поставити курс такий, який вигідний окремому сектору економіки або експортерам. І доходило до такого глузду, де нам говорили, що ми заклали в бюджет інфляцію 11 і курс 30, а ви не хочете це робити. Я це розцінюю як тиск", - сказав Смолій. На уточнююче питання журналіста, чи може він назвати конкретні прізвища, з чийого боку здійснювався тиск, Смолій сказав, що "дав вичерпну відповідь" під час звіту у Верховній Раді. Нагадаємо, раніше Смолій розповів, чи вплине його відставка на курс гривні і подальшу співпрацю з МВФ.

Тимчасова очільниця Нацбанку перелічила умови, за яких може подати у відставку

Рожкова може написати заяву про відставку у разі тиску на НБУ. Тимчасова виконувачка обов'язків голови Національного банку Катерина Рожкова після відставки Якова Смолія буде намагатися й надалі зберігати незалежність НБУ. Також Рожкова пообіцяла не друкувати гроші за вказівками влади. Про це сказала перша заступниця глави Національного банку Катерина Рожкова під час прес-брифінгу 3 липня. Водночас, на запитання журналіста, що може змусити керівництво Нацбанку також подати у відставку, Рожкова серед причин, зокрема назвала тиск і втручання у діяльність установи і повернення банків попереднім власникам. "Для нашої команди червоними лініями залишаються ті лінії, які були озвучені головою (Яковом Смолієм - ред.). Це перш за все незалежність Нацбанку як інституції, це право Національного банку ухвалювати рішення незалежно від політичних побажань чи уподобань, а тільки з метою забезпечення забезпечення і підтримання макрофінансової стабільності. Це недопустимість увімкнення "друкарського верстата", це неприпустимість повернення збанкрутілих банків колишнім власникам, це недопустимість адміністративного втручання в ринкові відносини", - прокоментувала Катерина Рожкова.
Нагадаємо:
1 липня голова правління Національного банку України Яків Смолій написав заяву про звільнення та передав її на розгляд президенту України. Він заявив, що вирішив залишити посаду через "систематичний політичний тиск".
Члени правління Національного банку заявили, що розділяють перестороги Якова Смолія щодо систематичного політичного тиску та поважають його рішення піти.
2 липня президент України Володимир Зеленський зареєстрував у Раді проєкт постанови про звільнення Смолія.
3 липня Верховна Рада проголосувала за відставку голови Національного банку України Якова Смолія.

Падіння виробництва та безробіття: Данилишин назвав проблеми, до яких призвела політика НБУ

Голова Ради Нацбанку назвав завдання для нового очільника регулятора.  Жорстка монетарна політика, помилкові кроки на валютному ринку та високі процентні ставки – такі основні проблеми у діяльності екс-керівника НБУ називає голова Ради Нацбанку Богдан Данилишин. Про це посадовець пише у своєму фейсбуці. Данилишин зазначає, що були у діяльності екс-керівництва і позитивні моменти. Такі, як завершення реформи банківської системи та впровадження міжнародних стандартів банківського регулювання, запровадження гнучкого обмінного курсу для зниження валютних ризиків, прогрес у зниженні рівня інфляції. Однак, зазначає глава Ради НБУ, було і чимало кроків, які він вважає помилковими і шкідливими для країни загалом. Зокрема, Данилишин називає:
жорстку монетарну політику;
помилкову політику на валютному ринку ("Ревальвація гривні призвела до збитків підприємств, падіння доходів державного бюджету");
згубну політику високих процентних ставок ("Критично знизився рівень кредитування реального сектору. В секторі державних фінансів суттєво зросла вартість державних запозичень").
"Політика Правління НБУ гальмувала соціально-економічний розвиток. Останні 5 років реальний ВВП України зростає повільними темпами, за підсумками 2019 року маємо лише 94% від рівня 2013 року, економічне зростання у географічних сусідів України (Польщі, Угорщині, Туреччині, Грузії) відбувається з темпом в середньому на 1 відсотковий пункт вище, ніж в Україні. Рівень життя українців нині становить лише 38% від середнього рівня життя в країнах Східної Європи. Розрив рівня життя з нашими сусідами продовжує поглиблюватись…" "Упродовж останніх років виробничий сектор України працював в умовах постійного дефіциту обігових коштів – кредитні ресурси були малодоступні, фондовий ринок фактично відсутній, іноземні інвестиції були мізерними і спрямовувались. Як наслідок, падіння обсягів виробництва, примітивізація економічної діяльності, безробіття, трудова міграція (скорочення економічного потенціалу країни)", - підсумовує Данилишин.

Гривня і євро дешевшають: курси валют Нацбанку та в обмінниках 3 та 6 липня

6 липня долар і євро подешевшають. Офіційні курси валют на понеділок оприлюднив Національний банк України.
Офіційні курси валют Нацбанку на 6 липня:
Долар США - 27,18 грн (мінус 1 коп.).
Євро - 30,65 грн (мінус 15 коп.).
Курси валют у банках та обмінниках 3 липня:
Долар США - 27,00/27,30 грн
Євро - 30,05/30,65 грн.
Курси валют на "чорному ринку" в Інтернеті 3 липня:
Долар США - 27,10 грн.
Євро - 30,25 грн.
Макроекономічні прогнози Кабміну на 2020 рік:
Курс долара становитиме 29,5 грн (плюс 1,5-2 грн).
Антирекорди гривні:
Долар США - 30,01 грн (26 лютого 2015 року).
Євро - 35,66 грн ( 26 січня 2018 року)

tsn.ua

в началов начало